Криза ідентичності: що відбувається, коли старе «я» вже не підходить, а нове ще не сформувалося. Частина 1


“Я більше не знаю, хто я”

А що, якщо одного дня ти прокинешся і зрозумієш, що життя, яке ти так старанно будувала/будував, більше не відчувається твоїм?

Робота є.
Стосунки є.
Друзі є.
Плани є.

Начебто все на місці.

Але ти дивишся на своє життя і думаєш:

“А я тут взагалі хто?”

Не тому, що все погано.

А тому, що ти змінилася/змінився, а життя ще продовжуєш жити за старими налаштуваннями.

Коли стара версія себе перестає працювати

Уявімо людину, яка багато років була:

хорошою дівчинкою/хлопчиком,відмінником,надійним працівником,дружиною/чоловіком,
мамою/батьком, успішним керівником, людиною, яка «завжди знає, чого хоче».

А потім щось змінюється.

Розлучення.
Переїзд.
Нова країна.
Зміна роботи.
Діти виросли.
Вигорання.
Втрата близької людини.
Завершення великої цілі.

А іноді навпаки, великий успіх, після якого виникає: “І що тепер?”

І раптом старі відповіді більше не працюють.

Те, на чому трималося ваше “я”, змінюється.

Ми не складаємося з однієї ролі

Можна одночасно бути:

донькою/сином → партнеркою/партнером → мамою/батьком → психологом → подругою/другом → професіоналом → людиною, яка цінує свободу → людиною, яка боїться змін.

І ці частини можуть навіть суперечити одна одній.

“Я хочу свободи”.

І водночас:

“Я хочу стабільності”

“Я хочу успіху”

І:

«Я більше не хочу жити в режимі постійного досягнення».

Це не означає, що з вами щось не так.

Ви просто складніші за одну роль.

А тепер додамо трохи складності

Уявімо людину, яка переїхала в іншу країну.

Нова мова. Нова робота. Немає старого кола друзів. Інший рівень доходу.
Інший соціальний статус. Начебто просто переїзд.

Але насправді одночасно змінюється дуже багато відповідей на питання:

«Хто я?»

Раніше: “Я хороший спеціаліст”

А тепер моя професія тут не дуже потрібна.

Раніше:”Я дуже соціальна людина”

А тепер я майже нікого не знаю.

Раніше: “Я успішна/успішний”.

А тепер мій статус і дохід значно нижчі.

Тобто людина втрачає не тільки звичне місце.

Вона може втрачати частину своєї ідентичності.

А якщо змін стає забагато?

Переїзд → Нова робота → Розлучення → Втрата друзів → Фінансові труднощі → Ще одна серйозна подія

Кожна з них окремо потребує адаптації.

А коли вони накладаються одна на одну, психіці доводиться перебудовувати одразу кілька частин життя.

Тому іноді ми думаємо:

“Чому мені так погано? Ну переїхав і переїхав”

А справа може бути зовсім не в одному переїзді.

Змінилося середовище, стосунки, статус, звичний спосіб життя і відчуття контролю.

Тобто важлива не тільки одна подія, а й накопичення змін.

І тут виникає найцікавіше питання:

А на чому взагалі тримається наше відчуття «це – я»?

Про це у другій частині.

Автор статті: психолог в методі КПТ, Чорнобай Марина

5/5 - (4 votes)