Співзалежність: симптоми і причини. Як з нею боротися

Співзалежність у стосунках– це специфічний стан, що характеризується сильною стурбованістю, а також крайньою емоційною, соціальною, а іноді й фізичною залежністю від людини чи предмету. У кінцевому рахунку, така залежність від іншої людини стає патологічним станом, що впливає на всі відносини співзалежної особистості.

Які ж бувають симптоми співзалежності?

• відчуття залежності від інших;
• перебування в контролюючих стосунках, які принижують особистість;
• низька самооцінка;
• потреба в постійному схваленні і підтримці інших, щоб відчувати, що все йде добре;
• відчуття безсилля, що щось можливо змінити у деструктивних стосунках;
• потреба в алкоголі, їжі, роботі, сексі, інших зовнішніх стимуляторах для відволікання від особистих переживань;
• невизначеність психологічних меж;
• відчуття себе в ролі жертви, шута;
• нездатність відчувати почуття справжньої близькості і любові.

Усі визначення співзалежності описують явище з різних боків, але спільним є визнання обмеження психічного функціонування при співзалежності; «самоподавленческой и самопораженческой позиции»; хворобливість психологічного стану; фокусування уваги на зовнішньому, частіше на іншій особистості, її житті; вступ співзалежного у дисфункційні стосунки і підтримка їх; намагання через звернення до чужого фокусу уваги отримати власну безпеку, самоцінність особистої своєрідності.

Різні психологи по-різному трактують поняття співзалежності, проте всі вони сходяться в тому, що дане явище являє собою вивчену деструктивну поведінку в особистісних відносинах, що характеризується вивченою безпорадністю, деструктивною жалістю і певним чином викривленим мисленням. Співзалежні люди – це партнери, чиє щастя та благополуччя сильно залежать від емоційного стану, схвалення або підтримки іншого. У таких стосунках одна людина (співзалежна) часто жертвує власними потребами, аби допомогти або “врятувати” партнера. Будують, співзалежні люди, відносини по трикутнику Карпмана, виступаючи одночасно і переслідувачем, і рятівником, і жертвою.

Ознаки співзалежності по Трикутнику Карпмана

Усі психологічні ігри зводяться до трьох ролей: Переслідувач, Рятівник, Жертва.

Мета співзалежного – отримання негативної уваги, зняття з себе відповідальності, стабілізація самооцінки, виконання негативних дитячих програм тощо.

Як на мене, 100% причини співзалежності назвати дуже важко, тому що потрібно розуміти історію життя людини, так як ми всі дуже різні.

Але можна виділити, все ж таки, найрозповсюдженіші причини:

• Вплив сімейних установок: Співзалежність часто формується в дитинстві, особливо якщо дитина росла в дисфункціональній родині, де один із батьків мав залежність або був емоційно нестабільним. Такі діти вчаться ставити потреби інших вище своїх, щоб отримати схвалення чи уникнути конфліктів.
• Постійний стрес і тривога: Люди, які перебувають у стані постійного стресу через близьких, стають співзалежними, намагаючись контролювати ситуацію, щоб зменшити свій рівень тривожності.
• Відсутність навичок емоційного самоконтролю: Відсутність навичок для здорового управління емоціями може призвести до співзалежності, коли людина стає залежною від інших, щоб почуватися стабільно.
• Низька самооцінка: Співзалежна людина може вважати себе неповноцінною і вірити, що вона не заслуговує на краще.
• Страх самотності: Співзалежна людина боїться залишитися одна і тому готова на все, щоб зберегти стосунки.

У сучасній психології , на мій погляд, немає єдиного підходу для лікування співзалежності, все дуже індивідуально.

Але постараюсь виділити основні кроки в терапії співзалежності:

1. Когнітивний рівень — виявлення негативних автоматичних думок, правила життя, робота з неадекватними копінг-стратегіями та їхнім деструктивним впливом на психологічні процеси, соціальне життя.
2. Емоційний рівень — відновлення емоційних дефіцитів, формування навичок усвідомленого вираження почуттів, розвиток емпатії.
3. Поведінковий рівень — зміна або відмова від форм поведінки, що є деструктивними, навчання нових, більш ефективних і здорових форм поведінки.
4. Психофізіологічний рівень — формування навичок розслаблення та регуляції функціональних станів засобами “Майндфулнес”.

Подолання співзалежності потребує часу та самодисципліни, але це можливо за підтримки та правильної роботи над собою.

Важливо розуміти:

• Ви маєте право на щастя і здорові стосунки.
• Ви можете змінити своє життя.

Якщо ви відчуваєте, що вам потрібна допомога, зверніться до спеціаліста.

Автор: Психолог Чорнобай Марина