Чому компаніям вигідно інвестувати у психологічне здоров’я співробітників?

Автор: Психологічний центр "Без паніки" Опубліковано:

Як проблеми з психологічним здоров’ям співробітників (mental health) впливають на продуктивність компанії?

Щоб відповісти на це питання, необхідно почати з вивчення реальної картини психологічного та психічного здоров’я у населення. Відразу хочемо попередити, що статистика – річ сувора. Читаючи далі, вам може здатися, що картина досить похмура, проте ми просимо вас не піддаватися тривозі та зневірі, а все ж таки дочитати цю статтю до кінця.

Кожна людина піддається ризику мати ті чи інші психологічні чи психічні проблеми протягом життя. Тут важливо на кілька секунд зупинитися та усвідомити цей факт. Немає людей, які були б настільки «емоційно зрілими», щоб ніколи в житті не стикатися з психологічними проблемами.

Нам очевидно, що немає людей, які ніколи не хворіють фізично. Навіть людина, яка загартовується та робить всі необхідні щеплення, веде здоровий спосіб життя, своєчасно проходить медичний чекап, навіть вона час від часу стикається з якимись фізичними недугами. Ми до цього морально готові та вважаємо це нормою. А ось ставлення до психологічних проблем у нашій суспільній свідомості інше. Нам здається, що це прояв слабкості чи недостатнього самоконтролю. Цих проблем заведено соромитися та приховувати їхнє існування. Психічні хвороби нас взагалі лякають, й ми намагаємося про них не думати. Хоча по суті у всіх цих випадках йдеться про різні порушення. Вони не погані та не хороші. Вони просто виникають й  можуть виникнути у кожної людини протягом життя. Й різниця тут тільки в тому, що до фізичних захворювань ми всі ставимося нормально, а зі сприйняттям емоційних ще існує безліч проблем.

Що каже статистика про поширеність психічних захворювань упродовж життя в Україні. У мирний/спокійний час* вона може виглядати так:

  • Будь-який психоемоційний розлад – 31,6%
  • Тривожні розлади (панічні атаки, соціофобія, ГТР тощо) мають близько 13,5% (світова статистика показує вищі показники – близько 30%);
  • Розлади настрою (депресія, БАР тощо) – 15%;
  • Посттравматичний стресовий розлад – близько 8% (тут протягом року).

*Але, якщо у суспільстві розвивається криза (війна, лиха тощо), то ці показники починають збільшуватись у рази. Наприклад, посттравматичний стресовий розлад у період війни може виявлятися у 20-60% населення, залежно від безлічі факторів.

Варто зазначити, що у цій статистиці немає таких проблем, як конфлікти на роботі, вигоряння, труднощі з увагою чи прокрастинація, криза смислів у професійній діяльності. Тут немає сімейних проблем чи проблем з дітьми. Тому що в нашому суспільстві не заведено проводити статистичні підрахунки таких “несерйозних” питань. Це не психічні проблеми (про які ми хоч би говоримо на рівні державної статистики), це проблеми психологічного порядку. Які не заведено в принципі виносити на обговорення. Однак виправте нас, якщо ви вважаєте, що все вищезгадане не впливає на продуктивність співробітника. Наприклад, вигоряння та звільнення з цієї причини ключового співробітника може бути куди небезпечнішим для ефективності компанії, ніж якщо він захворіє на грип або зламає руку.

На заході вже давно існує спеціальний термін “mental health”. У середині 19 століття Вільям Світсер ввів термін «психологічна гігієна», який надалі багато разів трансформувався й останні десятиліття перетворився на стійке поняття – «ментальне здоров’я». Зауважте, він наголошує на здоров’ї людини, а не на психологічних проблемах. Тому що є культура турботи про свій емоційний стан. Він входить до списку пріоритетів, йому приділяється час, на нього витрачаються гроші. Нам дуже подобається такий підхід. Він зрілий й націлений на довгостроковий результат.

Наразі Україна переживає вкрай складний період у своєму розвитку. Весь світ у захваті від того, яку силу волі, стійкість та моральні якості виявляють зараз українці. Й нам здається, що наше суспільство цілком готове й у темі «ментального здоров’я» відходити від сприйняття себе як «проблемних людей», які є лише гвинтиками в державній чи корпоративній системі й прагнути до того, щоб переймати західне ставлення до культури психологічного здоров’я. Причому як на рівні окремої людини, так і на рівні компаній чи навіть держави. Про це ми поговоримо в останьому розділі цієї статті.

Тепер ми хочемо приділити трохи уваги саме корпоративній культурі психологічного здоров’я та розглянути два важливі феномени, які можна спостерігати у компаніях.

Презентеїзм (від англійської “presenteism”) — це присутність співробітника на робочому місці, коли його психологічне чи психічне здоров’я заважає йому бути продуктивним.

Які наслідки презентеїзму?

Співробітник робить більше помилок, довше виконує завдання, виконує менш якісно роботу, підвищується ризик виробничих травм, а головне — він погіршує свій стан, що, своєю чергою, приносить ще більше труднощів.

Чому виникає презентеїзм:

  • відсутність знань про основи психологічного здоров’я та навичок турботи про нього;
  • стигматизація – сприйняття труднощів з психічним здоров’ям чимось поганим та неприйнятним;
  • проблеми з фінансами;
  • надмірні вимоги до співробітника та якість менеджменту організації;
  • відсутність культури турботи про психологічне здоров’я

Другим важливим феноменом є абсентеїзм (від латинського “absentis”) – відсутність співробітника на робочому місці. Причому мається на увазі не лише факт відсутності, а ще й прагнення співробітника якомога частіше пропускати роботу.

Причини абсентеїзму ті самі, що й при презентеїзмі. Ми навіть сказали б, що дуже часто презентеїзм призводить до абсентеїзму. По суті саме ці феномени часто лежать в основі плинності кадрів.

Про те, яким чином компанія може дбати про психоемоційний стан співробітників, можна почитати тут.

Скільки втрачає компанія через відсутність культури турботи про психологічне здоров’я?

Більшість досліджень показують, що недостатня турбота про психологічне здоров’я завдає збитків як глобальній економіці, так окремим країнам та компаніям.

Наприклад, у 2010 році глобальна економіка втратила близько $2,5 трлн., а до 2030 року втрати можуть зрости до $6 трлн.

Чисхолм та його колеги підрахували , що у 36 найбільших країнах світу понад 12 мільярдів днів втрати продуктивності пов’язані з депресією та тривожними розладами щороку на загальну суму 925 мільярдів доларів. Це еквівалентно до 50 мільйонів років роботи.

Дослідники Deloitte порахували, що у Великобританії проблеми з психічним здоров’ям завдають збитків роботодавцям, які близькі 45 млрд. фунтів стерлінгів на рік. З них, близько 26-29 млрд. через “презентеїзм”, 8 млрд. – плинність кадрів та близько 7 млрд. – це наслідки “абсентеїзму”.

Також попереднє дослідження показало, що загальні втрати на кожному співробітнику через низький рівень психічного здоров’я дорівнюють 1652 фунтам стерлінгів на рік. З їхньої логіки, можна порахувати, що компанія з 50 осіб у Британії, станом на 2017 рік, могла втратити 80+ тисяч фунтів стерлінгів на рік через психологічні проблеми у співробітників.

Як бачимо, психологічне здоров’я — це не лише про добробут суспільства, а й про втрачену вигоду.

Хочеться зараз видихнути, сказати «фух» та подякувати вам, що ви дочитали до цього місця. Оскільки інформація хоч і не приємна для усвідомлення, вона дає можливість побачити необхідність змін у вашій компанії. Отже, перейдемо тепер до обговорення: що можна зробити, щоб змінити ситуацію.

Яку користь може принести психологічна підтримка співробітників для компанії?

Сьогодні ми маємо безліч досліджень, які показують, що інвестиції в психічне здоров’я співробітників приносять позитивний ROI. Найбільш популярні та якісні дослідження провели PricewaterhouseCoopers та Deloitte. Якщо стисло, то ці дослідження показують, що на кожен інвестований долар у середньому можна отримати ROI $2.3 та $4 відповідно.

Дослідження Deloitte в Канаді також показало, що чим довше компанія інвестує в психічне здоров’я, тим вище ROI. А в деяких ситуаціях (наприклад, кризове консультування) ROI може досягати $65 на кожен інвестований долар.

Візьмемо дані Deloitte та зробимо спрощені підрахунки. Якщо співробітник отримав 7 сеансів КПТ терапії, компанія отримала вигоду 3.5:1. Середня вартість сеансу – 70 фунтів стерлінгів, 7х70 = 490, 490х3.5 = 1715 – вигода, яка можлива від індивідуальних консультацій.

Також можливий і негативний ROI, й це важливо розуміти. Наприклад, за психологічної підтримки КПТ терапевта за допомогою Email ROI був 0.4:1.

Ще одне дослідження показує, що близько 86% співробітників повідомили про поліпшення продуктивності праці та зниження кількості прогулів після лікування депресії.

Підсумовуючи ці дані, можна з упевненістю говорити, що турбота про психоемоційний стан приносить користь не тільки для співробітників, а й для компанії загалом. Організація отримує вигоду за допомогою меншої кількості прогулів, більшої індивідуальної та командної ефективності співробітників, підвищеної мотивації та прихильності до компанії, зниженням плинності кадрів та привнесення до робочого процесу труднощів з інших сфер, меншою кількістю конфліктів на робочому місці тощо.

Також важливо відзначити, що необхідно підбирати дієві методи впливу, щоб отримати позитивний ROI.

Яка світова практика у темі психологічного здоров’я?

Велика кількість країн світу вже прийняли той факт, що турбота про психологічне здоров’я дуже важлива. США, Канада, Великобританія та Австралія лідери у цьому напрямку. Наприклад, США витрачає близько 250 млрд. доларів платників податків на охорону психічного здоров’я на рік й ці цифри тільки зростають. Ці країни вже організували загальнонаціональні програми з допомоги з психічними розладами та розвитку психологічного добробуту, які мають успіхи, щоправда, ще недостатні. Та як завжди це відбувається, найбільше навантаження бере на себе роботодавець та самі співробітники. Наприклад, у США одна третина страхових випадків оплачується з федерального бюджету, дві треті з бюджету організацій.

У сучасному світі багато організацій (як великих, так і малих) включають у свою корпоративну культуру й психологічну підтримку.

Кожна компанія має свій унікальний досвід із підтримки психічного та психологічного здоров’я. Хтось створює цілісну корпоративну культуру психологічного добробуту (наприклад, Microsoft Care), інші компанії надають можливість отримати консультації психолога, коли це необхідно для співробітника (наприклад у Ernst & Young це 25 консультацій на рік), хтось створює ком’юніті всередині компанії, яке допомагає співробітникам обговорювати труднощі з психічним здоров’ям та ділитися власним досвідом їх вирішення (наприклад, This is me), а деякі навіть допомагають своїми діями не лише співробітникам, але й іншим (наприклад, Bell let’s Talk Day)

Важливо підкреслити, що при всій різноманітності способів турботи про психічне здоров’я співробітників компаніями, більшість з них можуть принести позитивний ROI, як показують дослідження PWC в Австралії , Deloitte у Британії та Канаді . Але найефективніші цілісні та систематичні підходи.

Як розвинута психологічна корпоративна культура зараз в Україні?

Україна зазнає дуже важкого періоду у своїй історії. Після шестирічної війни, прийшла пандемія, яка негативно вплинула на всі сфери життя кожного співробітника та на сам бізнес (тут можна почитати про вплив Коронавірусу на психологічне здоров’я). Сьогодні нам випало нове випробування нашої стійкості – повномасштабна війна.

У цій частині статті ми доторкнемося досвіду українських компаній, а також власного досвіду роботи з компаніями та можливих перспектив в Україні.

Ситуація з турботою про психологічне здоров’я значно відрізняється, як з боку держави, так і серед роботодавців.

Сьогодні підтримки від держави майже не існує. Працюють скромні чи малоефективні програми. У більшості випадків якісну психологічну підтримку на державному рівні надають благодійні організації та приватний бізнес.

Щодо приватного сектору, то дослідження Deloitte в Україні за 2020 рік показує втішніші результати. Серед опитаних роботодавців близько 53% намагаються відстежувати та знижувати вплив робочого стресу на здоров’я співробітників, але при цьому мінімум 71% взагалі не приділяють уваги психічним розладам (депресія, тривожні розлади та інші). В основному компанії роблять акцент на психологічну освіту з питань зниження стресу на роботі, фінансовому та фізичному добробуті, а психічне та психологічне здоров’я залишається “за бортом”.

Що ми бачимо, виходячи з нашого досвіду. Він показує, що картина в цілому схожа з дослідженням Deloitte, але кардинально відрізняється в компаніях, з якими ми співпрацюємо. Ми бачимо, що існує безліч перешкод для турботи про психічне здоров’я (нестача знань у співробітників та менеджменту, стигматизація, страх та інші), але разом з цим, наші партнери долають ці перешкоди та намагаються надати своїм співробітникам рішення у вигляді психологічної освіти та тренінгів, індивідуальних та групових консультацій. Частина компаній надає необмежену кількість консультацій, деякі роблять ухил на групову роботу, інші намагаються створювати цілісну корпоративну культуру психологічного добробуту.

Якщо подивитися на тенденції державного сектора, то, починаючи з 2016 року, намагаються створити загальнонаціональну програму психологічної підтримки. Станом на сьогодні до цього питання підключився також президент. Але як ми бачимо зі світового досвіду, навіть за сильної підтримки держави та страхових компаній, доступ до психологічної допомоги залишається недостатнім, щоб покрити навіть половину звернень по допомогу. Тому компаніям необхідно також підключатися до цієї тенденції. Не варто боятися зробити помилки, зіткнутися з «непідйомністю» цього завдання. Наш досвід показує, що навіть скромні зусилля, зроблені невеликою компанією з обмеженим бюджетом, можуть принести несподівано корисний результат.

Про те, як наш центр допомагає впроваджувати культуру психологічної допомоги, можна прочитати тут: “Корпоративні послуги”.

Ми впевнені, що це початок хоч складного, але дуже важливого шляху. Нас не лякають труднощі та перепони. Тому з усіх питань ви можете зв’язуватися з керівником нашого центру Дарією Селівановою:

Email: selivanova.psychologist@gmail.com

Telegram: t.me/selivanova_d