Чому ми злимось на близьких частіше, ніж на чужих?
Помічали таку закономірність, що з іншими людьми ви стриманіші, дбайливіші, ніж зі своїми близькими? Ми дійсно частіше дозволяємо собі злість до близьких, ніж до чужих. Сьогодні поговоримо про те, чому так відбувається і що можна зробити.
- Ми переживаємо про те, що скажуть люди. А з близькими цей страх уже не є актуальним. Для більшості не актуально перейматися тим, що близькі побачать у нас «поганих», оскільки вони бачать нас максимально природними. А ось для не на стільки близьких людей ми намагаємося підтримувати образ «хорошої людини».
- Ми перетинаємося з близькими набагато частіше і спільних завдань у нас набагато більше. Грубо кажучи, коефіцієнт перетину наших особистих просторів набагато більший, ніж із сторонніми людьми. І це призводить до більшої кількості конфліктів інтересів.
- Ми живемо в ілюзії, що близькі люди «нікуди не подінуться», навіть якщо ми дозволимо собі злитися. З чужими ми стримуємось, бо боїмося наслідків — втратити репутацію, викликати конфлікт, зіпсувати враження, і як результат – втратити стосунки.
- Від рідних та партнерів ми очікуємо більше – розуміння, підтримки, уваги. Коли вони цього не дають (або роблять «не так»), це викликає сильне розчарування, а розчарування часто перетворюється на агресію.
- У близьких стосунках часто накопичуються дрібні образи, які ми не одразу промовляємо. Згодом роздратування «просочується» навіть по дрібницях. З чужими ми реагуємо лише на конкретний випадок без «історії».
- Близькі це наше «дзеркало». Їхні звички, поведінка чи слова можуть зачіпати саме тому, що пов’язані з нашими вразливими місцями чи нагадуванням про власні слабкості.
- Увечері, вдома, коли ми втомилися, фільтрів, що стримують менше. Тому роздратування дістається тим, хто поряд.
Ось кілька кроків, які допоможуть хоча б частково вирішити цю проблему:
- Потрібно зрозуміти причину. Перегляньте ще раз список, який я написала вище, і відзначте для себе найбільш ймовірну у вашому випадку.
- Візьміть за правило наступний ритуал швидкої допомоги, коли готові виплеснути злість на близьких:
Пауза – якщо ви відчуваєте, що закипаєте, зробіть паузу: вдих на 4, затримка на 2, видих на 6.
Фраза-стоп – придумайте коротке: “Я зараз на взводі, давай пізніше”, “Мені треба відійти».
Перемикання – вийдіть із кімнати, випийте води, пройдіться. Навіть 2 хвилини можуть збити градус.
Рефлексія: запишіть свої емоції та обурення, які приходять вам на думку.
3. Коли емоції вгамуються, постарайтеся намітити зміни, які допоможуть знизити градус агресії в довгостроковій перспективі: наприклад, трохи зменшити кількість перетинів і завести якесь окреме дозвілля, якщо причина в пункті 2. Або акуратно запропонувати відверту розмову з проханням партнера вислухати вас, якщо причина в невимовних образах, про які ви до цього мовчали (пункт 5).
Пам’ятайте, що близькі люди – це найцінніші люди у нашому житті. І про них необхідно турбуватися та берегти їх насамперед. А якщо вам складно самостійно розібратися з причинами або підібрати методи, які допоможуть вам усунути їх, приходьте на консультацію і ми пройдемо цей шлях разом.