Чому злість – це ок?
Ще досі в суспільстві прийнято вважати, що злість = погано. «Я не маю злитися», «мені соромно за те, що я злюся», «як перестати злитися?» і багато схожих фраз можна почути від оточуючих. Але все ж, чи правда, що злість – це про щось погане? Чи варто уникати цього відчуття?
Давайте розберемося
В першу чергу, злість важлива з еволюційної точки зору. Вона виконувала важливу функцію в виживанні для наших предків. Коли сапієнсам щось загрожувало, злість допомагала активувати ресурси для того, щоб боротися або бігти (реакція fight or flight). Коли ми відчуваємо злість, відбувається викид адреналіну, а з тим з’являється енергія, ми відчуваємо більше сили та краще концентруємося, що допомагало вижити в критичних ситуаціях.
Тож чи злість – це погано? Відповідь проситься сама.
Але чому злість все ж ВАЖЛИВА в сучасному світі?
По-перше, це індикатор проблем. Адже саме злість допомагає нам розпізнати, що щось відбувається не так. Це може вказувати на порушення особистих кордонів, несправедливість або ж невдоволені потреби. В такому випадку важливо вести діалог з собою, відповідаючи на питання: «чому я відчуваю злість?», «за яких обставин я відчув/ла злість?», «що саме спровокувало мене це відчути?» та «що мені потрібно/я можу зробити, аби вирішити цю проблему?» Ви отримаєте багато корисних знань про себе, свої потреби і свої кордони.
Також, якщо правильно поводитися зі злістю, вона стає не ворогом, а чудовим напарником, який мотивує і дає енергію для змін. Як ми вже з’ясували вище, злість підсвічує, що щось не так, а отже, це потрібно змінювати. Це спонукає нас до дії та пошуку рішень. Наприклад, злість на те, що хтось перейшов наші кордони, може спонукати до розмови, а з тим і до покращення стосунків, замість того щоб таїти образу, яка в будь-якому випадку рано чи пізно вилазить, тільки у більшому обсязі. А злість на власні невдачі допомагає нам зробити більше і краще, щоб досягти успіху.
А ось подавлення злості веде до великих психологічних проблем, які впливають в першу чергу на вас і на ваше оточення. Подавлена злість може перерости в постійну агресію, тривожність і хронічний стрес. Тому важливо вміти розпізнавати злість і виражати її, але не шляхом криків і бійок, а словами, намагаючись не нападати, а виражати свої почуття. Почніть зі слів «я відчуваю злість, коли…., мені потрібно….щоб це виправити».
Здається, вже давно пора нормалізувати злість і ставитися до неї як до інструменту, який допомагає краще пізнати себе, досягати своїх цілей, а з тим і покращує якість життя. Все, що нам потрібно, це тільки навчитися вправно працювати з цим інструментом. Тому злість – це ОК!
Психолог Говорова Ксенія