7 кроків до виходу з неврозу та депресії

Мета цієї статті – підтримати вас на шляху подолання якогось неприємного емоційного стану. Тому не судіть суворо, якщо після її прочитання, ваше життя не зміниться кардинально. Але якщо ви хоча б на маленький крок зрушитесь в розумінні природи свого стану, станете трохи оптимістичніше дивитися на майбутній процес роботи з собою і у вас з’явитися трохи більше віри в себе – я вважатиму, що написала цю статтю не даремно. Отже, що робити, якщо ви зіткнулися з невротичним чи депресивним станом?

Не ігноруйте свою проблему.

Стандартною реакцією багатьох людей на невротичну чи депресивну симптоматику є бажання «проігнорувати» неприємні відчуття. Використовують різні методи заперечення чи витіснення: «Ні, я не відчуваю зараз пригніченість…» чи: «Це зовсім не тривога, а… ». Такий психологічний захист особливо властивий «діяльним» людям, які звикли одразу вирішувати поставлені завдання. А якщо людина не має можливості впоратися з проблемою, то для підтримки самооцінки та турботи про себе, «простіше» вважати, що її не існує. І це дійсно на початковому етапі допомагає впоратися. Допоки симптоматика не має особливої інтенсивності, може виходити її ігнорувати. Але якщо неприємні відчуття наростають, то не помічати їх стає дедалі важче.

Що робити?

Ігнорування може бути тимчасовим способом, коли немає можливості впоратися інакше. Іноді це потрібний та корисний спосіб. Але, на жаль, цього часто недостатньо. Краще все ж таки намагатися помічати свій емоційний стан. Спробуйте зробити зусилля і зізнатися собі в тому, що у вас є якась емоція, що турбує вас.
Не впадайте у відчай, якщо «взяти себе в руки» не працює
Крім ігнорування проблеми, люди часто вдаються до іншого, не завжди працюючого способу подолання неприємних емоційних переживань – спробі «взяти себе в руки» та придушити свої неприємні почуття. «Окей», кажуть вони своїй проблемі, «Якщо я тебе помітив, визнав, що ти існуєш, я візьму тебе під контроль зусиллям волі. Я не даватиму тобі розвиватися, триматиму тебе «на короткому повідку».
Тут часто можна зустріти різні способи переключити увагу та відволіктися. Ці дії можуть бути цілком корисними. Але часто, залишаючись віч-на-віч, коли людина втомлюється, коли засинає або, навпаки, тільки прокидається, всі дискомфортні переживання знову повертаються. І розпочинається новий день боротьби. 
Що робити?
Пам’ятайте, що ви користуєтесь не «неправильними» способами. Вони правильні та робітники. Але їх замало. Цей прийом варто застосовувати, але при цьому також потрібно планувати конкретні дату та час, коли ви займетеся роботою зі своїми емоціями.

Познайомтеся зі своїми почуттями
Проведіть невеликий експеримент: озброїться блокнотом чи файлом для записів. І дайте відповідь на наступне запитання: які емоції, почуття, стану ви знаєте? Абсолютно всі. Неважливо, наскільки часто ви відчуваєте їх і наскільки вони приємні чи не приємні. Запишіть усе, що спадає вам на думку.
Потім, прокрутіть у голові, наприклад, що ви відчували, коли закінчили школу, коли вперше поцілувалися, коли ви поїхали у відпустку або повернулися на роботу, коли сварилися з близькими або стрибали з парашута. Якщо ви згадали якісь емоції, які до цього не написали, то допишіть їх до списку.
І остання частина експерименту: відкрийте гугл і введіть запит: які бувають емоції і почуття? Допишіть у список те, що ви пропустили з уваги. Особливу увагу зверніть на почуття, які вам знайомі, але забуті. І ще на ті, які вам зовсім не знайомі.
Пограйте в “Що, де, коли?”
Отже, завдяки вищевикладеним пунктам ви, можливо, вирішили призупинити регулярні спроби уникати неприємних емоцій та боротьби. А також розширили свої знання про те, які бувають емоції. Що робити далі?
Максимально докладно вивчіть всі особливості ваших станів. Продовжуйте писати у тому файлі на телефоні або блокноті відповіді на такі запитання:

• Що вас турбує, які емоційні стани?
• Якими неприємними думками вони супроводжуються?
• Які неприємні відчуття у тілі їх супроводжують?
• Як давно вони у вас почалися
• Чи були періоди, коли вони проходили чи слабшали?
• Які події у вашому житті передували неприємним емоціям?
• Що супроводжувало ослаблення симптомів чи періоди без них
• Чи були схожі стани у ваших близьких?
• Що вам допомагає їх зменшити
• Що посилює чи не допомагає?

Виділіть час для самодопомоги
На даний момент у вас з’явилася вже деяка кількість інформації про ваші стани. І це хороший базис, щоб почати перебирати інструменти для самодопомоги. Наприклад, прочитати книгу «Пастка щастя» Расса Харісса. Переглянути навчальні відео з вашої проблеми. Будь-який спосіб, будь-яку методику, якщо вона приносить вам полегшення та якісну зміну самопочуття, запам’ятовуйте та намагайтеся практикувати, як тільки відчуваєте необхідність. Робота зі своїм емоційним станом має увійти до списку ваших життєвих пріоритетів на найближчий час. А краще і на все життя 🙂 І ще, визначте якийсь конкретний термін, протягом якого ви намагатиметеся подолати неприємні емоціями самостійно. Це може бути тиждень чи кілька місяців. Але цей часовий діапазон добре б відчувати і тримати у пам’яті. 

Якщо ви зіткнулися з неврозом, не йдіть в самотність і відчуженість
Часто людям здається, що їхні переживання «унікальні» у найнеприємнішому розумінні, і що на таке ніхто більше не страждає. Це ЗАВЖДИ не так. Більше того, будь-які переживання невротичного чи депресивного характеру набагато поширеніші, ніж ви могли б подумати. У кабінеті психолога люди часто відчувають величезне полегшення, дізнавшись, що панічні атаки зустрічаються у кожного 6-го мешканця землі, аерофобія страждає – кожен 3-й, А депресія знайома майже кожному 5-му жителю планети.
Що робити? Не йти до тями сорому, вини та самотності. Пошукайте людей, хто також переживав подібне та зміг подолати проблему. Пам’ятати, що ВИ НЕ ОДИН!
Звертайтеся до професіоналів, якщо зайшли в глухий кут
Якщо виділений час для самодопомоги добігла кінця, а ваш емоційний стан все ще вас не влаштовує, не бійтеся звернутися за професійною допомогою. І навіть якщо вам не підійшов перший спеціаліст, шукайте іншого. Пам’ятайте, будь-які проблеми емоційного характеру можна скоригувати. Немає таких, які були б вироком на все життя.