Ганна про Анатолія Козулю

Хочу поділитися своїми враженнями, почуттями про події, що сталися у моїй родині. У важкий для нас період, зіткнувшись з великою проблемою мого сина (ігроманія), здавалося, що весь світ і все життя зруйновано, порятунку немає і куди б я не зверталася, ніхто не міг взятися за вирішення цієї ситуації. Як кажуть, стукайте і відкриють вам, просіть і дасться вам. Моя віра та надія ніколи не покидала мене. Кожен, кого ми зустрічали на цьому шляху, вносив свій посильний внесок у надання нам допомоги. Але з цією бідою не так просто впоратися і її позбутися. Здавалося, що розпач доходив до межі і ми в безвиході. Мої молитви були почуті і Бог послав нам зустріч із людиною, якій повірила і я, і мій син, це Анатолій Михайлович Козуля. Ділячись своєю енергією, силою, знаннями, вкладаючи в це свою душу і все своє вміння з терпінням і добротою, він зміг показати на ділі, що є вихід, є результат. Завдяки таким людям віриш, що все можна виправити, змінити, звільниться. Дякую за те, що вони є.